Субота, 08.08.2020, 23:15
Вітаю Вас Гість | RSS

Бердянська ЗОШ I-III ступенів №5

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Січень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Головна » 2010 » Січень » 21 » Про День Соборності України на тлі світової історії
10:35
Про День Соборності України на тлі світової історії
За «туманом» нічого не видно
Про День Соборності України на тлі світової історії
«Ні, світла, світла, більш нічого!
Сим визволим сліпого брата:
Не буде суєсловить Бога,
Не стане вихваляти ката.»
П. Куліш
Бачу по собі, що з кожним роком День Соборності моєї Держави Україна, одне з найбільших її свят, все відчутніше єднається, ототожнюється з моїм єством. З усією очевидністю видно, як ця знаменна подія, що віддалена вже на 90 років – ближчає, бо ми йдемо до неї, і крокуємо не лише в однодення 22 січня на загальноміських громадських заходах, в навчальних закладах тощо, але й кожного світодня.
  Цьогоріч, певно, і природа доклала своїх зусиль, мабуть, зваживши на святість наших устремлінь: січневі дні зробила сніжними, морозними, з інієм на деревах - все як тоді.
  Місто Бердянськ має ще одну своєрідну близкість з днем урочистого проголошення Акту Злуки Західньо-Української Народної Республіки і Української Народної Республіки  
- у царині родинної тяглості з безпосереднім учасником того величного дійства. Адже відомо, що сценарій по проведенню урочин 22 січня за дорученням уряду склав міністр віросповідань Іван Огієнко (у майбутньому - митрополит УАПЦ Іларіон). А в Бердянську упродовж багатьох літ проживає наймолодший племінник митрополита – Огієнко Микола Єрофійович, знаний в минулому педагог у сфері шкільництва.
  Отже, злука Українських земель… На тлі історії людства її значення не обмежується лише вагомостями для самої України. Ця подія - світового штибу.  
 Спершу хочу означити її у своєрідній системі координат, у часовому, духовному, політичному вимірах, тобто назвати ще декілька споріднених, взаємопов’язаних подій: 29 січня 1918 р.- героїчні Крути; 21 січня 1990 р. - живий ланцюг, рука за руку, сотень тисяч людей від Києва до Львова; 25 січня 1999 р. - нарешті, Указ Президента України Л. Кучми про встановлення державного свята Дня Соборності України.
  Як відомо, велике бачиться на відстані, тому спробую надалі говорити з обширу суспільної свідомості майбутніх поколінь, так собі, забігаючи на років бодай зо 200 наперед, а не як нинішній сучасник. І це не складно зробити, з огляду на наочність подій, обставин від минувшини і до сьогодення.
  Отже, майбутнє суспільство нашої рідної землі і всього світу скаже і запитає: чому віковічне прагнення єдності в 1919 році так нетривко зреалізовано, і тільки-но розпочате зрощування тіла народу було так шахрайськи, брутально, нахабно, неймовірно болісно розірвано на довгі десятиліття? (Слід зазначити, що в основі воз’єднання 1939 року лежала інша ціль - загарбання супутно з подальшим нищенням України.) І наші нащадки зроблять, ймовірно, декілька ключових констатацій, оцінок, висновків.
  По-перше, зокрема про те, що на початку ХХст. скоїлась світова трагедія: недосконале людство в особі Європи наклало на себе руки – затіяло І Світову бойню. Послаблення Московської імперії склало об’єктивні можливості для відновлення державності на теренах України… але й сприяло розвитку суб’єктивних обставин руйнаційного змісту. Панування мови зброї, відповідно, падіння суспільної моралі, бездумність, жах, стали якраз тим найблагодатнішим грунтом для розквіту брехні, омани світових масштабів, яка до того часу вже добре визріла і тільки й чекала нагоди, і яка, для певності перемоги, облекочування світу – прикрилася трьома «солодкими» гаслами, це - "мир народам», «земля селянам» і «фабрики робочим», а згодом їх замінила на єдину безстрокову «солодощ» - «вперед - до комунізму». Тобто мова йде про соціал-демократичну, соціалістичну ідеології, про їх еволюцію в азійському варіянті.
  По-друге, збагнувши небезпеки, загрози у далекому минулому, вони філософськи завважать про те, що людське суспільство у всесвіті є самодостатнім, тобто таким, що само себе утримує і розвивається, а відтак на будь-які загрозливі впливи обов’зково має виробити в собі протидії, а найперше - перестороги. Далі, володіючи незбагненною для нас сумою технологій, потомки миттєво побачать і звернуть увагу на те, на що ми, будучи духовно понівеченими від трагедій ХХ століття, й досі ось вже упродовж більше 100 років… не зважаємо.
  Отже, ще за цілих 20 років до переможної ходи величезної брехні, туманної омани з листопада 1917 року, тобто в 1897 ніби небесне провидіння попередило народ України і все людство про небезпеку організації життя держави по моделі соціал-демократів, соціалістів: про концтабори, про державу-тюрму, про тотальний партійний догматизм звичайного людського життя, про нечувану диктаторську деспотію,- і акцентувало увагу навдивовижу навіть на таку деталь, закономірність: ба за кожною соціал-демократичною, соціалістичною ідеєю видніється чомусь хитре обличчя єврея.
І вчинило либонь воно, провидіння, цю пересторогу через ще одного нашого пророка, після Т.Г. Шевченка, - вустами і світлим розумом… Тут я змушений на хвильку призупинити дослідництво нащадків, щоб розповісти про таке.
  Напередодні свята, виступаючи перед учнями восьмих класів (завважу, що слухачам пішов лише 15-ий рік), - я так само зупинився на тому ж місці, що й зараз, і запитав у них: хто цей пророк? Через декількасекундних роздумів, вагань на їх обличчях, раптом з задньої парти пролунала впевнена відповідь: « Іван Якович Франко». Я попрохав відповідача піднятися, щоб подивитися на цю світлу голову. То була дівчинка. Так, це І.Франко і застеріг світову спільноту, і науково, політично обгрунтував українську соборність, і закликав нас «…ширити скрізь і все Правду…», доводив, що лише Правда є «спасителькою людства».
  Наступний висновок нащадків стосуватиметься української еліти того часу. Вона, будучи завше під найпильнішим імперським прицілом, піддалася осліпленню, зачудованню оманою і не мала ні об’єктивних, ні суб’єктивних можливостей звернути свої уваги на перестороги. Ось чому під Крутами були не досвідчені вояки, а героїчна юнь, а декількамільйонне українське військо зменшилося до лічених тисяч. Ця зачудованість також пояснює причини виходу Указу про свято Соборності лише в 1999 році.
  В-четвертих, майбутні покоління жахнуться з тої причини, що всі припустимі, прогнозовані І.Франком трагедії - здійснилися з надзвичайною точністю: деспотія, репресії, голодомори, табори, колгоспне кріпацтво тощо. До речі, слід наголосити, що ще в 1959 р. Німецька соціалістична партія, найбільша у світі, цілковито відцуралася від марксизму (про ленінізм-сталінізм, цей азійський витвір, мови взагалі не велося), а в січні 2006 р. ПАРЄ ухвалила резолюцію, якою закликала посткомуністичні країни провести кримінальне розслідування злочинів тоталітарних режимів.  
  І, нарешті, вони будуть конче здивовані і обурені тим, що вже в ХХІ столітті ще знайдуться людські істоти – сліпі душі, які жалкуватимуть за радянським минулим, готові й надалі натирати до блиску пам’ятники Леніну, до того ж, за державний або громадський кошт, будуть стурбовані тим, щоб кудись подіти якомога далі від людських очей пам’ятні знаки жертвам Голодомору і т. ін.
  Але наші нащадки - і зрадіють, побачивши, що святі, славні події української історії усе-таки повертаються до наших душ і зникає туман омани, а трапляється лише природний, який нас не осліплює і якого український народ так гарно оспівав у своїх піснях «Туман яром, туман долиною» або «На долині туман» і інших.


30 січня 2009 рік
Володимир Пилипенко,
товариство «Просвіта»
Переглядів: 974 | Додав: admin | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
«гаряча лінія»
Календар
«  Січень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Бердянська ЗОШ 5 © 2020