Вівторок, 11.08.2020, 06:11
Вітаю Вас Гість | RSS

Бердянська ЗОШ I-III ступенів №5

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Жовтень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Головна » 2011 » Жовтень » 17 » ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
18:37
ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
ЯК ПОЧАВ ОРАТЬ, ТО В СОПІЛКУ НЕ ГРАТЬ


3 жовтня – 130 років тому народився Михайло Степанович Возняк (1881-1954), літературознавець, фольклорист, академік. Народився в с. Вільки Мазовецькі (нині с. Волиця) на Львівщині, закінчив Львівський ун-т, де з 1938 р. працював професором. Є автором багатьох наукових праць про життя і творчість українського письменства, з фольклору і театру, живо цікавився історією козаччини. Особливо вагомим є внесок у вивчення біографії і творчості Івана Франка, започаткував новий розділ у франкознавстві – вивчення світоглядності І. Франка, опублікував ряд ненадрукованих його творів. Є автором праць «Уривки граматики давньої церковнослов’янської мови в порівнянні з українською» (1924), «Український правопис із словничком» (1929), упорядкував 3 томи «Українських народних казок» (1948).

4 жовтня – 120 років від дня народження Юрія Клена (спр. ім’я Освальд Бурггардт) (1891-1947), поета, перекладача, літературного критика. Народився в селі Сербінівка на Поділлі в родині німецького купця-колоніста, дістав ґрунтовну філологічну освіту в Київському ун-ті, навчався в аспірантурі, займався викладацькою роботою разом з М. Зеровим. У Київському інституті народної освіти створив кафедру прикладного мистецтва, активно працював в Академії наук. З 1931 р. проживав у Німеччині, з початком ІІ Світової війни певний час був перекладачем у Вермахті, звідки вдалося звільнитися за станом здоров’я, з 1943 року викладав в Українському Вільному Університеті в Празі. Є автором збірки віршів «Каравели», ессе «Спогади про неокласиків», багатьох літературознавчих праць, перекладів з англійської, французької, німецької та ін. мов. У творах поєднував в єдиному естетичному вимірі трагічну античність, героїзм лицарського середньовіччя та князівсько-гетьманську українську традицію. Вершинними здобутками поета є поеми «Прокляті роки» (1937) та «Попіл імперій» (1947) про трагічне знищення української культури в добу сталінізму, про нелюдську жорстокість останньої війни.

5 жовтня – 1941 року на Волині було зорганізовано перші загони самооборони для протидії німецько-нацистським загарбникам. Але масштабні плани і дії двох союзників-загарбників – кремлівських і берлінських вождів – напередодні і з самого початку ІІ Світової бойні переконливо доводили про необхідність формування армії, хай навіть на бездержавній, але на рідній землі, що і було зреалізовано у жовтні 1942 р. створенням Української Повстанської Армії.

8 жовтня – 140 років від дня народження Івана Максимовича Піддубного (1871-1949), професійного борця, атлета. Народився в с. Красенівка на Полтавщині, походить зі старовинного козацького роду. За 40 років спортивної кар’єри не мав собі рівних в усьому світі. В 1906 р., перебуваючи в Катеринославі у свого друга історика Д.Яворницького, знаменитий художник М. Струнників намалював його портрета в образі козака, картина зберігається у Дніпропетровському історичному музеї. Подорожував багатьма країнами світу, та коли одружився, оселився в с. Богодухівці на Полтавщині, побудував собі хату, млина, і три роки не виходив на килим. В 1919 р. переміг кращого борця армії Н. Махна в Бердянську. У 1937 р.цілий рік відсидів у буцегарні НКВС в Ростові за власноручне виправлення в паспорті напису «русский» на – «українець». Борцівство облишив в 1941 р. у 70-літньому віці. Німецьку окупацію перебув у м. Єйську, в краї, куди у свій час Катерина ІІ спровадила його родових предків, знищуючи козацтво. В повоєнні роки проживав там же у моторошних злиднях і змушений був продати всі численні нагороди. У місті мається музей, пам’ятник, а також парк і спортивна школа його імені, пам’ятник також встановлено у рідному селі.

9 жовтня – 415 років тому офіційно проголошено унію з Римом на ІV засіданні Берестейського церковного Собору (1596), в оконечності частина православного духовенства на теренах України, загарбаних Річчю Посполитою, визнала владу Папи Римського, прийняла основні догми Католицької Церкви, але було залишено непорушними церковні обряди, звичаї, літургійна мова, тобто ведення богослужіння рідною мовою, право вибирати зі своїх кандидатів єпископів, врешті, нова Українська Греко-Католицька церква об’являлася помісною, автокефальною. Попри її складний шлях становлення, вона, що цілком природно, стала в обороні українства, на відміну від православної Київської митрополії, яка після загарбання її Московським патріархатом в 1686 р. втратила цю одну з найголовніших функцій.

11-27 жовтня – 1921 року відбувся Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор у Києві, на якому було проголошено три основні засади Української Автокефальної Православної Церкви: автокефалія – незалежність української Церкви від будь-якої чужої церковної влади (що відповідало поглядам тих, хто доріс у державному думанні до здійснення ідеї державності України); соборноправність – участь усіх вірних у розв’язанні справ Церкви через своїх представників на соборах; українізація – право на життя української культури, рідної мови, рідної пісні, звичаїв і обрядів, українського малярства і архітектури. Главою Церкви обрано видатного церковнослужителя Василя Липківського. Поміж делегатів із числа мирян були академіки А. Кримський, С. Єфремов, професори В. Чехівський, Г. Стороженко, композитор К. Стеценко.

14 жовтня – на свято Покрови Пресвятої Богородиці припадають дві знаменні події – День українського козацтва і День створення Української Повстанської Армії.

19 жовтня – 150 років від дня народження Дмитра Івановича Богдашевського (1861-1925), архієпископа, доктора богослов’я. Народився в с. Завидове на Волині, закінчив Київську духовну семінарію, працював інспектором, далі професором семінарії, врешті, ректором. Є автором праць «Про взаємовідношення поміж фізикою і природознавством», «В обороні метафізики розуму» і ін.

20 жовтня – 135 років від дня народження Водяного Якова Михайловича (1886-1940), політичного, військового і громадського діяча, драматурга. Народився в м. Сміла на Черкащині, закінчив двокласне міське училище, неодноразово арештовувався царським режимом за революційну діяльність. В 1917 р. організував Вільне козацтво, вів бойові дії проти російської та більшовицької армій, виступав проти радянської окупації України, за що в 1919 р. був заочно засуджений «ЧК» до розстрілу. Після падіння Української Народної Республіки в 1922 р. емігрував до Польщі, написав п’єсу «Холодний яр», мемуари, вів підривну роботу проти СРСР. В 1940 р. схоплений НКВС і розстріляний.

24 жовтня – 160 років тому помер Лук’ян Кобилиця (1812-1851), ватажок селянських повстань на Путильщині в Буковині в 1843-1844 рр. і 1848-1849 рр. Народився в родині селянина-кріпака в с. Путиля-Сторонець (нині с.м.т. Путиля – райцентр Чернівецької обл.), в 1839 р. був обраний селянами уповноваженим по відстоюванню громадських інтересів. Під час першого повстання селяни відмовилися від панщини, переобрали сільських старшин, висунули вимоги відкрити українські школи, вільно користуватися лісами і пасовищами. Після придушення виступу і ув’язнення ватажка, в наступних революційних подіях в Австрійській імперії в 1848-49 рр. його вже було обрано депутатом парламенту, де він відстоював приєднання Буковини до Галичини, скасування кріпацтва, роздачу землі селянам. Урядова розправа з другим повстанням привела до повторного арешту Л. Кобилиці в 1851 р., його було катовано і вислано у м. Гура- Гумора (Румунія), де він невдовзі помер. З часом діям

Л. Кобилиці дав високу оцінку І.Франко.

29 жовтня – 190 років від дня народження Кароля Мікули (1821-1897), композитора, диригента, педагога, музичного фольклориста та музично-громадського діяча. Народився у м. Чернівцях, за походженням вірмен, спочатку вивчав медицину у Віденському ун-ті, потім, переїхавши до Парижу, присвятив себе музиці: фортепіанною грою займався з Ф. Шопеном, а теорією композиції – з Г. Ребером. З поверненням на батьківщину в 1848 р. набув широкої популярності фортепіанними концертами. В 1858 р. став директором Галицького Музичного Товариства у Львові, присвятив себе педагогічній діяльності, заснувавши власну музичну школу, створював духовну, вокальну та інструментальну музику, яка вирізнялася надзвичайною мелодійністю та гармонійністю. Його учнями були майбутні видатні органісти та музичні діячі Р. Шварц, М. Солтис та ін.

Олександр Змієвський,

Володимир Пилипенко,

25 вересня 2011 рік товариство «Просвіта». .
Переглядів: 778 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
«гаряча лінія»
Календар
«  Жовтень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Бердянська ЗОШ 5 © 2020