Вівторок, 11.08.2020, 05:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Бердянська ЗОШ I-III ступенів №5

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Грудень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Головна » 2013 » Грудень » 2 » ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, грудень 2013 рік
13:43
ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, грудень 2013 рік
ТО СНІГ, ТО ЗАВІРЮХА, БО ВЖЕ ЗИМА КОЛО ВУХА

  

У грудні минає 100 років від дня народження:Майбороди Георгія Іларіоновича (1 грудня 1913-1992), видатного  музичного діяча, композитора, лавреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка; Амосова Миколи Михайловича (6 грудня 1913 – 2002),одного з найвідоміших у світі кардіохірургів,талановитого вченого, основоположника біокібернетики в Україні, письменника, який одержав широке визнання в Україні та за кордоном.

 7 грудня – 760 років тому  відбулася коронація на короля князя Данила Галицького (1253) Галицько-Волинської держави, другої великої держави на українській землі зі столицею м. Холм (нині територія Польщі), збудованої українськими руками, яка зуміла об'єднати біля себе більшу частину української етнічної території на той час.

9 грудня – минає150 років від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка (1863-1910), письменника, критика, історика, педагога, мовознавця, етнографа, громадського діяча. Народився на х.Вільховий Яр, нині Сумщина, у родині збіднілого поміщика. Писав для дорослих та дітей вірші, оповідання, повісті, записав та видав збірники народних дум, казок, уклав підручники з української граматики, читання, 4-томний «Словарь української мови», є  автором «Листів з України Наддніпрянської». Все свідоме життя боровся за українську школу. Помер у м. Оспедаленні (Італія), де перебував на лікуванні, похований у Києві на Байковому кладовищі. Грінченку-педагогу-етнографу належить твердження: «Яка мова, такі й наші думки будуть – московська мова – московські думки».                                                                                                                            

11 грудня – 140 років тому народився Сапєгін Андрій Опанасович (1883-1946), учений-селекціонер, академік, Заслужений діяч наук. Народився у м. Воскресенську на Миколаївщині, закінчив Одеський ун-т, де залишився для наукової і викладацької роботи, став співорганізатором Одеської селекційної станції та Сільськогосподарського ін-ту, з 1933 р. був на керівних посадах Інституту генетики АН СРСР, з 1944 р. очолив Інститут ботаніки АН УРСР. Намагався протистояти «партійному академіку» Т. Лисенку, засновнику так зв. мічурінської агробіології, з ім’ям якого пов’язана кампанія гонінь проти вчених-генетиків, а також його опонентів, які не визнавали «мічурінську генетику». В 1931 р. А. Сапєгіна заарештовано за звинуваченням у шкідництві, але невдовзі  було звільнено. Він вивів високопродуктивні сорти озимої пшениці "Кооператорка", "Земка", "Степнячка", сорт ярої пшениці "Одеська 4", ячменю "№ 32" та ін. Одним із перших у світі застосував іонізуюче опромінювання для створення штучних мутацій у зернових культур. Автор понад 80 наукових праць із питань флористики, цитології, генетики, селекції сільськогосподарських рослин.

13 грудня – 120 років від дня народження  Миколи Хвильового (Микола Григорович Фітільов) (1893-1933), прозаїка, поета, публіциста, полеміста, основоположника української прози у перші трагічні десятиліття підрадянської України. Народився у селищі Тростянець, нині райцентр на Сумщині, відбув І Світову війну, а також і війну московських більшовиків по загарбанню України – на боці загарбника. З 1921 р. жив і працював у Харкові, був засновником багатьох літературних організацій. Попри віру у московський більшовизм, у публіцистичних творах відстоював буття України, української культури – вільними від впливу Москви, проголошував орієнтацію на Європу. Він автор гострих памфлетів «Камо грядеши?», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія», роману «Вальдшнепи», поетичних збірок «Молодість», «Досвітні симфонії» і багатьох інших. Протиставляючи гуманізм – фанатизму, одновимірній буденності, урешті – визріваючому тоталітаризму, в умовах московсько-більшовицької несвободи був звинувачений в «антипартійності», «українському буржуазному націоналізмі», в атмосфері шаленого цькування, передчуваючи наближення тотального терору, покінчив життя самогубством 13 травня 1933p. Могилу письменника незабаром більшовики знищили, а твори заборонили аж до розпаду СРСР. Смерть Хвильового стала рубежем краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920-30 рр., але найперше – символом невичерпного і невмирущого таланту українського народу.

15 грудня  -  140 років від дня народження Собачко-Шостак Ганни Федорівни (1883-1965), майстра народного декоративного розпису, майстра народного мистецтва України. Народилася в с. Скопці, нині с. Веселинівка Баришівського р-ну на Київщині, навчалася у майстерні А. Семиградової у рідному селі. Вишивки і панно за малюнками майстрині, а також її розписи експонувалися на виставках в Петербурзі (1913), Москві (1915, 1927, 1936), Києві (1913, 1919, 1965), а також у Парижі (1913, 1937), Берліні (1914, 1922), Нью-Йорку (1939). Відомі за її малюнками виготовлені вишивки в українському народному стилі, серед яких "Весняна пісня", "Півні", "Червоний травень", "Український вінок", "Букет квітів", "Вихор", цикл панно "Квіти України". Померла і похована в с. Черкізово Пушкінського р-ну Московської обл.

19 грудня – 140 років від дня народження Філянського Миколи Григоровича (1873-1938), поета, художника, науковця. Народився в с. Попівка на Миргородщині в родині священика, освіту здобув у Московському ун-ті, навчався в художній школі. Маючи фах геолога, проявляв широку зацікавленість архітектурою, живописом, будівництвом, етнографією, історією України. З 1917 р. проживав у рідному краї, працював у Сорочинському лісництві, Полтавському краєзнавчому музеї, створив  і очолив Музей Дніпробуду в м. Запоріжжі (1930—1937 pp.), брав участь в оформленні експозицій Центрального історичного музею в Києві (1936-1937 рр.). Є автором збірок «Лірика», «Цілую землю», «Calendarium», розвідок, есе, подорожних нарисів "Спадщина України…» і ін. У творчості заглиблювався у народну пісню, успадкував традиції Т. Шевченка, Я. Щоголіва, Л. Глібова, тяжів до філософії Г. Сковороди, багато віршів присвятив природі, стверджував насолоду земного життя, докоряв за забуття минувшини. Він став предтечею символізму і торував шлях українським неокласикам.  У 1937 р. М. Філянського було заарештовано, «драматурги» з НКВС приписали йому роль терориста-антирадянщика, а вже 12 люто­го 1938 р. поета не стало, а твори вилучено з літературного обігу. Своєю творчістю стверджував безперервність українського історико-культурного процесу й розвивав кращі національні традиції.

23 грудня – 140 років тому у м. Львові постало Літературно-Наукове Товариство імені Шевченка (1873), з 1892 р. – Наукове Товариство ім.. Шевченка (НТШ). Ця науково-культурна громадська організація, що довгі роки виконувала функції всеукраїнської академії наук, заснована завдяки спільним зусиллям національно свідомої інтелігенції з Наддніпрянської України та Галичини у відповідь на репресії, яким піддавалось українське друковане слово в Російській імперії. Після окупації Західної України радянськими військами в 1939 р. НТШ «добровільно» самоліквідовано, під час німецької окупації відновлення діяльності не було дозволено, але стало функціонувати таємно. По війні наразі на Заході існує чотири осередки товариства — у Франції, США, Канаді і Австралії, вони продовжили видання «Записок НТШ». В Україні діяльність відновлено у жовтні 1989 р.

165 років тому у грудні 1848 р. Т. Г. Шевченко закінчив написання більш ніж 50-ти поетичних творів, серед яких «Титарівна», «Царі», «Ну що б, здавалося, слова…», «Немає гірше, як в неволі…», «І виріс я на чужині…», «Із-за гаю сонце сходить…» і ін.

220 років тому закінчилося антифеодальне повстання в с.Турбаї  (1789-1793), нині Глобинського р-ну на Полтавщині. Збройно та через суди громада позбулася кріпацтва і упродовж 4 років чинила самоврядування, урешті московський уряд жорстоко розправився з поборниками вольностей.

420 років тому закінчилося козацько-селянське повстання під орудою Криштофа Косинського (1591-1593), перше велике антифеодальне повстання в Україні проти колоніальної політики Польщі, окатоличення.
Переглядів: 515 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
«гаряча лінія»
Календар
«  Грудень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Бердянська ЗОШ 5 © 2020