Четвер, 14.12.2017, 14:59
Вітаю Вас Гість | RSS

Бердянська ЗОШ I-III ступенів №5

Меню сайту
Twitter
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30


Интересные факты


Знаете ли Вы что ...

Cервис Vashopros.RU


Хорошо сказано!

Cервис Vashopros.RU


Головна » 2015 » Листопад » 2 » ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Листопад, 2015 рік
10:17
ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Листопад, 2015 рік

ОЙ ПОСЛУХАЙ, НЕЧУЙВІТРЕ (Володимир Свідзінський)

  

5 листопада – 1625 року укладено Куруківську угоду  між кошовим  отаманом Війська Запорозького Михайлом Дорошенком і польським коронним гетьманом С.Конецпольським біля Курукового озера (неподалік сучасного м.Кременчука), яка стала наслідком збройної експедиції тоді загарбницької Польщі на свої «східні креси», стурбованої процесом масового покозачення селянства в Україні після переможної Хотинської війни поляків і українців над турками. Угодою козацтво було остаточно поділене на реєстрових, що на службі уряду Польщі, і  нереєстрових, центром останніх стала Запорозька Січ, і які зайняли непримиренну позицію щодо магнатів, шляхти і всіх польських властей. Таким чином було сформовано основну передумову панування: розділ, антагонізація суспільства – яку згодом перейняли інші загарбники, наслідки від чого, після багатовікового уярмлення,  ослаблюють Україну й наразі.

6 листопада– 160  років від дня народження Яворницького Дмитра Івановича (1855-1940), історика, етнографа, археолога фольклориста, лексикографа, письменника, академіка, дослідника історії українського козацтва.  Народився в с. Сонцівка на Харківщині в родині дяка, освіту здобув у Харківському ун-ті, де був залишений для підготовки до професури, але за захоплення  історією козаччини незабаром виключений. Згодом,  як політично ненадійного (з тої ж причини), вислано з Петербурга до Ташкенту, із забороною викладання. Після відбуття покарання організував археологічні розкопки на  Запоріжжі, відвідав в цих цілях архіви Москви, Варшави, Києва, країни Туреччину, Персію, Палестину, а також Соловецький монастир. В 1902-32рр. очолював Катеринославський краєзнавчий музей, а в період «українізації» (1923-1933) і кафедру українознавства в інституті народної освіти. Створив колекцію з 75000  експонатів, пов’язаних з Запоріжжям і Півднем України, а також понад 600  пам’яток церковної старовини, записав понад 1000 пісень і біля 500 оповідань. Склав «Словник української мови», є автором збірок поезій, оповідань, серед них «Вечірні зорі», «Наша доля – Божа воля».

9 листопада – День української писемності і мови. Вченими підраховано, що за останні майже 400 років підневільного стану України, проти цієї мови, писемності було спрямовано приблизно 500 циркулярів, указів, розпоряджень на її обмеження, знищення. У декількастолітній підмосковний період таких мовних зашморгів нараховується… 479.

12 листопада – 110 років від дня народження Крушельницького Івана Антоновича  (1905-1934), поета, драматурга, графіка, мистецтвознавця, літературного критика. Народився у м. Рогатині, нині на Івано-Франківщині, у письменницькій родині, освіту здобув у Віденському ун-ті, вчителював у Галичині, заснував театральну школу, ініціював заснування Західноукраїнського мистецького об’єднання, творив у жанрі драматургії, писав дослідницькі праці. Переслідування польської влади (заборона вчителювання в українських школах і ін.) спонукали до переїзду у підрадянську Україну у м. Харків у 1932р., де працював на науковій ниві, здійснював переклади іноземних авторів. У листопаді 1934р. митця безпідставно арештовано сталінськими опричниками, а вже в грудні розстріляно у числі 28-ми діячів української культури. У наступні декілька років московсько-комуністичні людоїди вигубили всю велику культурну родину Крушельницьких шляхом отаборення з наступними розстрілами, які були слідом за Іваном переїхали до великої України.

– 90 років тому у Празі постала Легія Українських Націоналістів (1925). Це були намагання закордонних українців після поразки визвольних змагань  у двобої з московським більшовизмом (1917-1923) об’єднати  всі політичні сили, що відстоювали державницьку незалежність України. Нею було створено Національно-Військовий Союз, видавався  місячник «Державна Нація». Організація визнавала нації, а не класи творцем історії, ставила інтереси нації вище за інтереси класів, партій тощо, вона відновлювала рух до створення Української Самостійної Соборної Держави, її девізом було «Думка – думкою, меч – мечем». Вона мала секції у Парижі і Берліні, проіснувала до 1929 року і стала предтечею утворення Організації Українських Націоналістів.

13 листопада – минає 170 літ з часу написання Т.Г.Шевченком «Наймички» (1845) – соціально-побутової поеми, де на тлі майстерно описаного тодішнього життя українства відобразив позачасову красу і силу людських почуттів.  А вже через 5 днів поет закінчив роботу над поемою «Кавказ» – це роздуми про несправедливість і жорстокість світу, розкрив загарбницьку суть Московщини, реакційну роль її церкви, прогнилість дворянської моралі. І.Франко назвав цей твір огнистою інвективою проти темного царства. Твори написані у м. Переяславі.

– 110 років тому народився Хосевич Ніл Антонович (1905-1952), художник, графік, громадський і політичний діяч. Народився в с. Дюксин, нині Костопільського р-ну на Рівненщині в родині священика, освіту здобув у Варшавській академії красних мистецтв, ще в студентські роки мав вагомі відзнаки за картини, у міжвоєння виставлявся в художніх салонах Львова, Праги, Берліна, Чикаго, Лос-Анджелеса, отримував премії. Одноразово долучився до національно-визвольної боротьби, входив до керівних структур Організації Українських Націоналістів, змушений був займатися творчістю у підпіллі,  став талановитим пропагандистом, керував друкарнею, розробляв листівки, проекти прапорів. Доробок воєнної доби  та повоєнного періоду – 150 дереворитів, які згодом видано в США  в альбомах «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА». Після потрапляння гравюр митця до делегатів Генасамблеї ООН, в 1951р. московська держбезпека зорганізувала за ним цілеспрямоване полювання. Загинув Н. Хосевич 4 березня поблизу с.Сухівці, нині Рівненського р-ну на Рівненщині.  

15 листопада – 70 років тому у м. Авгсбурзі (Німеччина) засновано Українську Вільну Академію Наук (УВАН)  (1945) – заходами 12-ти українських вчених  Д.Дорошенком, Л.Білецьким, П.Курінним, Л.Чикаленком і ін., яка об’єднала всі українські наукові сили, що перебували в еміграції. Завдання науковців у вільному світі полягало передусім  у продовженні наукових традицій, винесених з рідного краю, а також у протидії  впливу всеросійських ідей на повоєнному Заході, ототожнюванню там СРСР з Росією, тобто з Московщиною і, відповідно, замовчуванню України й української культури на користь північного сусіда. З часом УВАН зорганізувалися в Канаді і США. Серед численних ґрунтовних видань Академії є і твори українського красного письменства, які не могли бути видані в уярмленій Україні, це письменників М.Куліша, В. Підмогильного, Т. Осьмачки і ін.

18 листопада – минає 80 років з часу початку Варшавського процесу (1935) – одного з найбільших судилищ проти Організації Українських Націоналістів. !2 підсудних – майже всі були студентами різних вишів – звинувачувалися у вбивстві міністра внутрішніх справ Польщі, у приналежності до ОУН. Процес тягнувся до середини січня 1936р. Майже всі підсудні і більшість свідків-українців відмовилися свідчити польською мовою. Смертний вирок С. Бандері, М. Лебедю та М. Карпинцю у зв’язку з амністією було замінено на довічне ув’язнення, іншим призначено від 8 до 18 років. День винесення вироку українська громадськість оголосила днем національної скорботи.

19 листопада – 140 років від дня народження Гриневич Катерини Василівни (літ. псевдонім Катря Гриневичева) (1875-1947), письменниці, громадського діяча. Народилася в с. Винники, нині Личаківського р-ну на Львівщині, у дитячі і шкільні роки мешкала з рідними у Кракові, де закінчила вчительську семінарію, розпочала писати твори польською, але під впливом письменника В. Стефаника перейшла на українську, З 1894р. і майже до кінця життя проживала у Львові, стала активним учасником жіночого руху. Вже перша збірка оповідань «Легенди і оповідання» стала популярною, а збірка «Непоборні» (1926) на антивоєнну тематику принесла письменниці широке визнання. Історичними повістями «Шестикрилець», «Шоломи в сонці» і ін. К. Гриневичева оживила доленосні історичні події української державності в ХІІ-ХІІІ ст. ст. в Галичині. Переживши репресії сталіністів під час окупації Західної України з вересня 1939р., після звільнення Львова від німецьких нацистів письменниця вже не наважилася вдруге потрапляти під терор, тому виїхала на Захід, доживала свого віку в австрійському місті Берхтесгадені. З 1954р. у радянській Україні книги митця були вилучені з бібліотек і знищені, накладено табу на наукові дослідження на тему творчості, замовчування тягнулося майже півстоліття.

25 листопада – 1905 року вийшла газета «Хлібороб», у м. Лубни на Полтавщині – перша україномовна газета в царській Росії. Часопис редагував громадський діяч Володимир Шемет. Загалом вийшло друком лише 5 номерів, четвертого номера було конфісковано владою, а вже після 5-го випуску видання заборонила імперська цензура.

28 листопада -  День пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні. Відповідно до підрахунків істориків, в 1932-33 рр. – від сатанинства кремлівських червоних ксенофобів – на родючих чорноземах придушеної, ошуканої України кожноденно гинуло від голоду 25000 життів, середня тривалість животіння населення для чоловіків складала близько 7 років, а для жінок – 11. Відлуння голодомору, і взагалі – московського ярма, відчувається і на сучасному етапі… з огляду на кількість населення, на кострубатість свідомості, поведінки людності і т. ін.

О. Змієвський, В. Пилипенко, товариство «Просвіта», м. Бердянськ, Запорізький край, Україна,                                                                                                                                          /proberdyansk.wordpress.com

Переглядів: 232 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Наша адреса
71118 Запорізька обл.
м.Бердянськ
вул. Руденко, 15
тел. (06153) 2–23–21
school_5_berd@ukr.net
«гаряча лінія»
Календар
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Друзі сайту
Знайди себе
Спідометр
Узнай свой IP адрес -->
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



  
Бердянська ЗОШ 5 © 2017