Субота, 08.08.2020, 23:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Бердянська ЗОШ I-III ступенів №5

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Вересень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Головна » 2012 » Вересень » 5 » ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ – вересень, 2012 рік
09:26
ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ – вересень, 2012 рік
  
ВЕСНА КВІТУЄ, А ОСІНЬ СНІПУЄ
3 вересня – 1937 року розстріляно Булатовича Миколу Євгеновича (н. 1909 р.), поета. Звинувачено в приналежності до міфічної «української націоналістично-фашистської терористичної організації». Його катами були енкевеесники Гольдман і Хаєт, а також – політбюрошники ЦК ВКП(б) Й. Сталін і В. Молотов, які схвалили вирок.

9 вересня – 100 років від дня народження Маківчука Федора Юрійовича (1912-1988), сатирика гумориста. Народився в с. Кордишівці (нині) Козятинського р-ну на Вінничині, закінчив Київський педінститут, працював газетярем, є автором збірок фейлетонів, гуморесок, памфлетів: «Здоровенькі були», «І сміх і гріх», «Чорт штовхнув» і ін. Упродовж більше 40 років (1946-1988) був головним редактором дуже популярного журналу «Перець». У співавторстві з Павлом Глазовим видав книжки для дітей: «Пушок і дружок», «Зустріч друзів».

12 вересня 90 років тому помер Сумцов Микола Федорович (1854-1922), фольклорист, етнограф, літературознавець, громадський діяч. Народився у Петербурзі у дворянській родині, освіту здобув у Харківському ун-ті. Стояв в обороні української національної культури, по революції 1905 р. – перший серед харківської професури почав читати лекції українською мовою.

16 вересня – 1932 року Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило таємну «Інструкцію по застосуванню постанови ЦВК і РНК від 7 серпня 1932р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності», серед приреченого люду іменований «законом про п’ять колосків». Інструкція містить детальний перелік видів злочинів, категорій злочинців, але попри таку насичену диференціацію, передбачено майже виключно одну кару – розстріл, і де-не-де (з перспективою на першу кару) – 10 років таборів. Окрім того нею надано закону «про п’ять колосків» зворотну дію і вилучено перелічені в ній злочини «з підсудності громадських і колгоспних товариських судів». Інструкцію адресовано виключно розгалуженій тоді мережі репресивних, а також партійних органів. По приблизним даним з 1932 по1939 роки суто за цим законом і інструкцією до нього засуджено (читай – знищено) 183 тис. осіб.

13 вересня – 380 років тому помер Тарасій Земка (р. н. невід.-1632), поет, перекладач, проповідник, друкар, учитель, церковний і просвітній діяч. (Місце нар. невід.) освіту здобув у Львівській братській школі. З 1615 р. ієромонах Земка працював у друкарні Києво-Печерської Лаври, став членом Київського братства. 1621-1631 рр. багаті на видавничу роботу, він виступає як перекладач, редактор, автор передмов, віршів. З 1627 р. став ігуменом Братського Богоявленського монастиря, бере участь у заснуванні Києво-Могилянської школи, яка виросла у Києво-Могилянську колегію, був один з її ректорів.

20 вересня – 120 років від дня народження Новицького Михайла Михайловича (1892-1964), вченого шевченкознавця, дослідника біографії Т. Г. Шевченка. Народився у м. Ніжині на Чернігівщині, освіту здобув у Петроградському ун-ті. З 1921 р. став співробітником НАН України і з цього часу упродовж 40 років працював у галузі шевченкознавства. Найтісніше співпрацював з академіком С. Єфремовим, з ним підготував і видав твори Т. Шевченка: «Поезія», «Щоденник» та ін., написав низку статей про різні періоди життя поета: «Арешт Шевченка в 1947 р.», «З історії Оренбрзького арешту Шевченка» тощо. За упорядкуванням вченого виходять для масового читача книжки «Єретик», «Наймичка», «Гайдамаки» і ін. В 1937 р. був репресований, відбував покарання на сумнозвісних Соловках. Після повернення в 1946 р. присвятив себе музейній справі, брав участь у підготовці до друку повного зібрання творів Т. Шевченка в 10 томах, «Біографії Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників».

21 вересня – 180 років від дня народження Ніщинського Петра Івановича (літ. псевдонім – Петро Байда) (1832-1896), композитора, поета-перекладача. Народився в с. Неменка (нині) Іллінецького р-ну на Вінничині, освіту здобув у Київській духовній семінарії і Афінському ун-ті (філософський і богословський ф-ти), отримав ступінь магістра. Після повернення на батьківщину викладав російську і грецькі мови у навчальних закладах Петербурга, Одеси, Ананьєва, а також з 1888 по 1890 рр. у м. Бердянську, одноразово збирав та здійснював обробки українських народних пісень: «Байда», «Ой гук, мати, гук», «Козак Софрон» і ін., писав музичні твори, створював пісенні колективи і керував ними, він є автором пісень-романсів «Порада», «У діброві галка чорна». В 1875 р. написав музичну картину «Вечорниці», як вставну сцену до вистави «Назар Стодоля» Т. Шевченка, незабаром втіленої драматичним театром М. Кропивницького. Після вистави став широковідомим чоловічий хор із «Вечорниць» з піснею «Закувала та сива зозуля», слова і музика Ніщинського. Мелодика музичних творів митця виявляють глибокі знання рідного українського музичного фольклору. Як поет-перекладач перший здійснив переклади українською мовою твори античних класиків: «Одіссею», пісні з «Ілліади» Гомера, «Антігону» Софокла, переклав «Слово о полку Ігоревім» - на грецьку. Розробив підручник з грецької граматики. Ніщинський підтримував зв’язки з відомими українськими культурними і громадськими діячами М. Лисенком, М. Кропивницьким, І. Карпенком-Карим, П. Саксаганським і ін. У м. Вінниці на алеї видатних земляків споруджено пам’ятник П.І. Ніщинському.

23 вересня – 140 років тому народилася Крушельницька Соломія Амвросіївна (1872-1952), оперна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Народилася в с. Білявинці (нині) Бучацького р-ну на Тернопільщині в родині священика. З дитинства вирізнялася гарним сильним голосом і знала дуже багато народних пісень. Освіту здобула у Львівській консерваторії, подальші студії продовжила в оперній школі Італії. З 1894 р. співала у Львівській опері, одноразово розпочалися тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Австрії, Єгипту, Чілі. Співати з видатною українкою на одній сцені вважали за честь Е. Карузо, Т. Руффо, Ф. Шаляпін, серед численних нагород співачки є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» 20 століття. В 1920 р. в зеніті слави залишила оперну сцену, присвятивши свій винятковий талант камерній концертній діяльності, пісні виконувала на 8 мовах. Здійснила турне Україною, Європою, Америкою. З 1894 по 1923 рр. майже щорічно виступала з концертами у Львові, Тернополі, Стрию, Бережанах, Збаражі, Чернівцях та інших містах Галичини, її єднали міцні узи дружби з І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, М. Лисенком, Д. Січинським та багатьма іншими культурними діячами Галичини і Наддніпрянщини. Особливе місце у творчій діяльності займали концерти, присвячені пам’яті Т. Шевченка та І. Франка. У підрадянський період, проживаючи і працюючи у Львові, знаходилась «під прицілом» підозр в «українському буржуазному націоналізмі», була ошукана кремлівською владою, терпіла приниження, утиски. Похована на Личаківському кладовищі поруч з могилою друга і наставника – І. Франка. Пам'ять видатної українки увіковічена у назвах вулиць, навчальних закладів, в музеях, пам’ятниках, меморіальних дошках, літературних творах, кінофільмах, пам’ятних монетах і марках. 8 жовтня 2008 р. в театрі «Ла Скала» встановлено скульптурний портрет С. Крушельницької, а 21 липня 2012 р. в італійському м. Торре-дель-Лаго відкрито бронзове погруддя.

26 вересня – 180 років від дня народження Сокальського Петра Петровича (1832-1887), композитора, фольклориста, громадського діяча. Народився в м. Харкові,закінчив місцевий ун-т, навчався в Петербурзькій консерваторії. Працюючи в Одесі, відновив Філармонічне товариство, організував і очолив хор, який став основою утворення Одеського музичного товариства. Створив опери «Мазепа», «Майська ніч», «Облога Дубна», фортепіанні твори, словоспіви, в т. ч. і на слова Т. Шевченка, робив обробки народних пісень.

27 вересня – 140 років тому народився Світлицький Григорій Петрович (1872-1948), художник, скрипаль, композитор, педагог. Народився у м. Києві, освіту здобув у Петербурзькій академії мистецтв, працював переважно у техніці графіки: ілюстрація книжок, виконання портретів. З 1918 р. проживав у Києві, був членом різних мистецьких обєднань. Є автором картин «Мелодія», «П. І. Чайковський на Україні», «Листя шелестить», «Місячна ніч в Україні» і ін. З 1947 р. викладав у Київському художньому інституті, професор. В 1958 р. у Києві відкрито дім-музей художника.


Олександр Змієвський,

Володимир Пилипенко,

товариство «Просвіта».

30.08.12

 3 в

30

Переглядів: 586 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
«гаряча лінія»
Календар
«  Вересень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Бердянська ЗОШ 5 © 2020