Вівторок, 11.08.2020, 06:41
Вітаю Вас Гість | RSS

Бердянська ЗОШ I-III ступенів №5

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Вересень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Головна » 2014 » Вересень » 30 » ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Жовтень 2014 р.
10:52
ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Жовтень 2014 р.

ХТО  ОРЕ  Й  СІЄ, ТОЙ  МОЛОТИТЬ  І  ВІЄ

  

3 жовтня – 130 років від дня народження Безщасного Конона Петровича (1884-1967), кобзаря, скрипаля. Народився в ст. Полтавській на Кубані, навчався гри з 20 років, концертна діяльність тривала  32 роки, оволодів грою на трьох видах бандур. Виконував українські пісні і думи: «Ой, Морозе – Морозенку, ти славний козаче», «Ой,  з-за гори, з-за лиману кругом Січі Запорожжя москаль облягає», «Пісня-дума про Україну», - всього 200 творів, обробляв пісні для бандури, створював поетичні тексти і музику до них, був у складі Кубанського симфонічного оркестру. При українському педагогічному технікумі ст. Полтавської заснував мішану капелу бандуристів.  Двічі арештовувався НКВС, у серпні 1931 р. засуджений до 5 років позбавлення волі. Помер і похований у м. Слов’янськ-на-Кубані, реабілітований лише в 1990 р.

5 жовтня -  Всесвітній день вчителів. Введений в Україні як  всесвітній в 1994р. указом Президента, започаткований ЮНЕСКО. Педагогам належить ключове місце у творінні нових поколінь. А в умовах звироднілості вони є рятівниками суспільства. Навчаючи, виховуючи юнь, працівники освіти плекають пагонки, з яких з часом вийде золота нива українського життя.

 9 жовтня – 110 років від дня народження Бажана Миколи Платоновича (1904-1983), поета, філософа, перекладача, громадського діяча, академіка. Народився  у м. Кам’янець-Подільському, нині на Хмельниччині, навчався в Київському кооперативному  ін-ті, а також в Інституті міжнародних зв’язків. Почав друкуватися в 1923 р., належав до тих, чий талант став уражений революційністю, ленінською безоглядністю – як істиною, більшовицьким пафосом романтизації пролетаріату і чекістів… на противагу загальнолюдським символам гуманістичної культури, що з часом трансформувалося у виживання серед терористичного московського шалу: кремлівських куль, ґрат та колючого дроту на Соловках ,–  в усвідомлення життя і творчості в умовах «вістря ножа при горлі і коли навколо – гори трупів». Справжній Бажан-поет проривається там, де йому вдавалося ухилитися від пресингу політичних імперативів, про що свідчать поетичні твори «Розмова сердець», «Данило Галицький», «Політ крізь бурю», «Сліпці», «Чотири оповідання про надію», «Нічні концерти» і ін.,  звернення  до духовної спадщини підрадянських народів, зокрема, це переклади творів Ш. Руставелі, А. Навої, Д. Гурамішвілі. Поет ініціював і зорганізував багатотомні видання української енциклопедії, «Історії українського мистецтва», в 1956 р. звернувся до Кремля з клопотанням про реабілітацію репресованих діячів української культури. Помер і похований у Києві на Байковому кладовищі.

14 жовтня – День Покрови Пресвятої Богородиці.  Початок весільної пори в Україні.

 –День українського козацтва,                                                                                                                                                                                                                                          – День Української Повстанської Армії.

17 жовтня – 200 років від дня народження Головацького Якова Федоровича (1814-1888), історика, поета, лінгвіста, фольклориста, етнографа, педагога, церковного і громадського діяча. Народився в с.Чепелі, нині Бродівського р-ну на Львівщині, освіту здобув у Львівському ун-ті, Духовній академії, а також навчався у Кошицькій академії та Будапештському ун-ті. Став греко-католицьким парохом, а з 1948 р. – першим в історії професором руської (української) мови та словесності (літератури) у Львівському ун-ті, де згодом очолив кафедру філософії, урешті став ректором закладу. Являвся співорганізатором національно-патріотичного гуртка «Руська трійця» (1931) та друкованого часопису «Русалка Дністрова», є автором поетичних творів, богословських, етнографічних праць, зокрема, тритомного видання «Народні пісні Галицької і Угорської Руси»,  мемуарів. Помер і похований у м. Вільнюсі, в 2013 р. в  Івано-Франківську відкрито перший у світі пам’ятник Руській Трійці, де є і постать         Я. Головацького.

19 жовтня – 160 років тому народився Васильківський Сергій Іванович (1854-1917), живописець, пейзажист. Народився у м.Ізюмі, нині Харківської обл., походить зі старовинного козацького роду, в дитинстві сформувалася любов до української старовини і народної пісні, освіту здобув у Петербурзькій Академії мистецтв з золотою медаллю, навчався разом з майбутніми видатними художниками О. Сластіоном,         М. Самокишем, Я. Ціонглінським і ін. За пейзажні етюди про мальовничу українську природу на академічній виставці отримав низку нагород, у т. ч. і велику золоту медаль з правом на зарубіжне фахове вдосконалення, яким скористався у 1886 р., жив у Франції, подорожував Англією, Іспанією, Італією, Південною Африкою та Німеччиною, де багато працював, виставляв роботи у Парижі, по поверненню змінив… на піші мандри Харківщиною, Полтавщиною,  по Дніпру до Запорожжя, бо спрямував свій талант на розвиток пейзажного жанру в українському мистецтві, малював  українські праліси та левади, сільські хати і вулиці. Вагоме місце займала тема українського козацтва: «Сторожа Запорозьких Вольностей», «Козача левада» і ін., – є автором портретів        Т.Шевченка і 27 історичних діячів України. Організував і очолив  оздоблення будинку Полтавського земства в 1901-1906 рр., видав альбоми «З української старовини» та «Мотиви українського орнаменту», в 1912 р. став співучасником заснування Художнього училища у Харкові. Загальний спадок митця складає близько 3 тис. картин, половину з них передав Харківському художньому музею. Помер і похований у Харкові.

 22 жовтня - минає 160 років від дня народження Троїцького Івана Віссаріоновича (1854-1923), вченого-педіатра, педагога, громадського діяча. Народився на Чернігівщині в родині священика, освіту здобув у Київському ун-ті. Є автором видатних праць: «Вчення про дитячі хвороби», «Способи дослідження дітей на розпізнавання їх хвороб». Був організатором безкоштовних амбулаторій для дітей, створив Товариство дитячих лікарів у Києві і Харкові, Спілку боротьби з дитячою смертністю, сприяв проведенню Міжнародного форуму дитячих лікарів у Парижі у 1912 р.

28 жовтня – 100 років тому Українські Січові Стрільці здобули перемогу над московсько-імперськими загарбниками на горі Ключ біля м. Скопе – підніжжя  Карпат (1914), командував сотнею Володимир Строкович. Ця подія була одною з ланок Карпатського походу січовиків, який вкрив славою українське стрілецьке ім’я у І Світовій війні. На горі Ключ, це нині Сколівський р-н на Львівщині,  встановлено Меморіал пам’яті Українських Січових Стрільців.  

29 жовтня – 1624 р. помер Плетенецький Єлисей Михайлович (~1552 -1624), церковний, культурний і громадський діяч, просвітитель, письменник, архімандрит Києво-Печерської лаври. Народився в с. Плетениці, нині Перемишлянського р-ну на Львівщині, в родині реєстрового козака, освіту здобув у братських школах міст Львова і Острога, прийняв чернечий постриг. В 1595 р. обраний на архімандрита Ліщинського монастиря у м. Пінську, протистояв поєднанню православної і католицької церков в унію. В 1599 р. став архімандритом Києво-Печерської лаври, заснував Вознесенський жіночий монастир, добився ставропігії – безпосереднього підпорядкування  Костянтинополю, відновлення православної  ієрархії. В 1613 р. за підтримки гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного  повернув маєтності лаври, вилучені польською владою. В 1615 р. заснував «Лаврський гурток», де згуртувалися найвизначніші тогочасні релігійні і освітні діячі, серед яких і Памво Беринда, Лаврентій Зизаній, Тарас Земка, Іов Борецький, Петро Могила і ін., що сприяло поверненню Києву ролі крупного гуманітарного і політичного центру. Похований у Свято-Успенському храмі лаври поруч з княгинею Євпраксією Всеволодівною – сестрою Володимира Мономаха. У 2009 р. на території історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» Є. Плетенецькому  зведено пам’ятник.

Переглядів: 486 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
«гаряча лінія»
Календар
«  Вересень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Архів записів
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Бердянська ЗОШ 5 © 2020